Відкриття сезону 2021

У нас є традиція… На травневі свята ми їздимо відкривати кемпінговий сезон в одне й те саме місце. Цього року це 10  рік — юбілей. В минулому році ми не змогли виїхати, тож в цьому нас ніщо не змогло б зупинити. У цей виїзд, окрім наметового сезону, відкривали ще й риболовний сезон.

Заздалегідь купили насадку та прикормку, але зібрати речі ніяк не виходило. Тож в останні хвилини перед виїздом просто скидали все що було посеред коридору в велику купу. А в голові було лише одне, хоч би нічого не забути. В сезон у нас все лежить таким чином, що майже неможливо забути якусь важливу річ. Але сезон тільки починається. З каждою хвилиною купа речей росте, росте, росте… Вже навіть не ясно влізе це все в машину чи ні.

То ж, з запізненням на півтори години, починаємо все переносити в автівку. Уявіть відчуття, коли все влізає! Вони незабутні. Та чи все взяли – ніхто не знає.

Накладаємо їжі кицькі, коту, десятьом рибкам та хом’яку… І в дорогу. А їхати треба через тянучки, через Вишгород і в сторону Чернігова.

Ще не встигли ми виїхати з міста, як почався дощ. Дуже гарний початок. Але нас це ніколи не зупиняло. Лише погане дорожнє покриття в темну пору суток та й ще і з калюжами, якось недобре напрягало. Ну нічого страшного. Не в перше таке. Доїдемо.

IMG-8dae4be471e3f6fc733cb1a86cb99b4d-V_новый размер

Приїхали на точку вже майже потемному. Швидке привіт-привіт і розкладати наметр. Це найперше що ми робимо. А тут майже темрява та можливість дощу. Ну і що ви думаєте? Авжеж  встигли.

А от тепер є можливість розслабитися, привітатися. Їхали ми в зазделегідь зайняте Вітею Кореняком місце. Це дуже круто, що змогли стати. А окрім Віті були його син Данило та два кума. І пока ми встановлювали собі хату та розкладали речі, вони впоралися на кухні. Шаманили. Запахи стояли, навіть не знаю як описати. Вітя робив рульку, а всі йому допомагали. Хтось розводив багаття, хтось чистив овочі, хотось мив посуд, а Вітя готував. Насправді було дуже смачно. До рульки смажена картопелька з цибулькою та квашена капусточка. Рульку обережно завертаєшь в лавашик, кладешь до рота… Картопелькою доганяєшься… Це чарівно.

IMG-bbc44c3a28978cd8d25c3c71c4fb2c78-V_новый размер

IMG-e1290f816faab37eaf054eac798e793b-V_новый размер

А вот що пили то мені важко сказати, бо я не пью, але точно щось було. І це свято смаку в темряві, тиші, на природі біля яскраво-червоного багаття. Ось чого так не вистачало в похмурі, сірі, темні , сумні зимні вечори. Це все добре, але наранок потрібно ж відкривати риболовний сезон. Треба якось звертатись та лягати відпочивати. Тільки зібрались розійтися «до вітру» як Маша гукає. Швидко біжимо, бо вона прямо за автівками на дорозі побичила очі, які відблищували від світла ліхтарика. І як виявилось це наша минулорічна знайома рись. Повернемося в минулий сезон:

<— Якось ми приїхали на це місце лише нашою родиною. Там вже стояли два хлопця. Ми розклалися, поїли та лягли спати. Хлопці так само тихенько уляглися в намет. Було тихо, окрім нас на берегу нікого. Насправді не так і тихо. Навкруги було стільки мишей, що я такого ще не бачив. Вони навіть в наш намет лізли. Я через них все ніяк не міг заснути. І от десь після півночі з пагорбу почав доноситись клич рисі. Цей крик важко з чимось переплутати. Ви зможете його вільно знайти на ютюбі. І в цей час, як кричала рись, всі миші одразу зникли. Насправді вони в цей виїзд нас більше не турбували. А через хвилин двадцять я почув як хтось щось тирить з нашого кухонного стола. Я вискочив, але окрім перевернутого посуду, нікого не побачив. Наступного ранку я все розповів жінці, і як виявилося рись налякала Машу, коли вона в сумерках йшла по стежці, своїм риком. А зі стола зникла ковбаса. Треба ховати все їстівне. —>

Так в цей раз нам (мені, Маші та Данє) таки довелося її побачити,  ну не повністю, а лище задню частину та бік. Вона швиденько забігла на пагорб і звідти зиркала на нас великими очищами. І згодом зовсім зникла.

А ми спати.

Невдозі після відбою пачав крапати дощ. От ми його і дочеклися. Як ми за цим сумували…

Встав я десь опів на шосту. Дощ нещодавно закінчився, було волого, промозгло. Саме те що полюбляємо. Встав я першим. Походив, посидів, прийшов до тями. Відкрив автівку, подоставав все спорядження для фідерного лову. Як це легко писати, але викладати та розкладати — то є час. Починаю замішувати прикормку. Все дуже легко — є один пакет котрий йде для розбивки гороху, та три пакета на чистий корм. Поки це все готувалося, потроху стоянка просиналася. І, доречі, дуже вчасно, бо я ще не знав на яке місце мене ставлять. Моє місце виявилось поміж двох Вітіних кумів – Саші та Саші. Зверху за течією Саша ловить на фідер, а знизу Саша ловить на поплавець. І на фідер вже ловлять лящів та плоскирку. А я ще навіть не зібрав свій комплект. Треба поспішати. Швиденько разкладаю крісло, кріплю на нього стіл, розкладаю пасочки та ємності, складаю фідерний комплект. Ловити я збираюсь на свій улюблений Takai Ace Feeeder 125 граммів, на мою думку, найкращій комплект для Десни. Так як я знаю це місце до кожного камінця, навіть не проміряюся. Точно знаю де повинна бути границя між основною течією та обраткою (в загалі її зараз немає, але я знаю, що вона буде коли трохи спаде вода), саме це моя точка лову. Груз 80 граммів.

Починаю ловити без попереднього закорму. Першою в бій йде суміш гороху та прикормки. Намагаюсь не робити великі проміжки часу між перекиданнями. Спочатку біля хвилини але згодом довожу проміжок до трьох хвилин. Це якась «жесть»… Я закормлююсь, щось видумую, а рибу ловить Саша заверху течії. Це просто якийсь «писець». Закид, закид, закид, закид і фігів повна кишеня. Та ще й дощ ллє. Що я тільки не робив результат один – мовчок від риби та повний комір крапель. Зашибісь. Що ж його робити. Вже пів дня страдаю невідомо чим. Вирішую збирати ще один комплект. Але не лайтеся, я знаю що зараз «заборона». Просто слухайте далі. Збираю новий компект. Це в нас Mantaray до 70 граммів, верніше не в нас, а в мене. Відмірюю на нього мою дистанцію. Перевіряю. Супер, 58 граммів стоїть на тих 10-12 метрах, як дохтор прописав. Тепер відкладаю його до найкращів часів, а вони повинні настати, бо я на точку впихнув вже стільки прикорму, що інакще і не може бути. А на основний комплект чіпляю 100 граммів, і посилаю їх перевірити швидкість течії на 10 метрів далі за границю основної течії. Все чудово, кормак тримає. Починаю все спочатку. Така сама тактика лову. Через декілька закидів отримую добру клюваку плоскирки.

IMG_20210508_174500_новый размер

Додаю до корму різаних хробаків та опариша. Наче все гаразд. Плоскирка, ще і ще. Вся відразу топиться. Бо я ж не ловлю її, я ловлю ляща. Та от раптом квівертип відстрілює (насправді відстрілює весь фидер, тому я так і полюбляю Takai). Ну тут навіть, ще до того як взяв палку в руки, точно знав хто там. Авжеж, мій перший лящ в цьому сезоні.

IMG_20210508_143346_новый размер

Настрій відразу підіймається  на 100 умовних одиниці настрою. Наступний закид приніс також дуже гарного підляща. Потім занову пласкирка. І знову підлящ. І знову пласкирка. Саша (кум який з фідером), злякавшись постійного дощу та вітру, почав збиратися додому. А може він все вірно робить?! Геть такі думки! Замість нього стає Даня. Тепер поруч зі мною Даня та Саша. І що я вам скажу — Даня молодець.

IMG_20210508_181739_новый размер

Я вже виконав обов’язкову програму на перший виїзд. Тепер можно експерементувати. Відкладаю важкий фідер та берусь за медіум. (Нагадаю що зараз заборона, та можно ловити лише на один фідер з одним гачком, але ніхто не забороняює тримати декілька фідерів, умова щоб лище один був у воді в один проміжок часу.) З першого закиду знімаю ляща. Ха…!!! От вам і весняний лящ, на весняній Десні з кормаком 58 граммів, а не 120 та ще й який несе. І це лише початок. Потім клюваки на ближній дистанції були до вечері.

Це все що стосувалося рибної ловлі. А от все інше було не таке цікаве. Цілий день нудотний дощ. І не такий, щоб швиденько пролити і все, а такий що до блювання нудний. До того доща ще постійно губатий завивав. Температура з кожною хвилиною понижувалася.

IMG_20210508_171729_новый размер

IMG_20210508_171736_новый размер

Зараз, після теплого душа, від цих спогадів прям відчуваю холод. Якщо двома словами – «змерз як цуцик». Але дітям добре. Вони з намету вскочили побігали, погралися і знову в намет. І так цілий день. Гадаю, що прохолода їх просто не могла наздогнати.

IMG-c0aa46c7224a021ab86eaf303ff08f4d-V_новый размер

Переходимо до вечері. Саша розпалює багаття. Вітя готує смажену картоплю. Даніла готує шашлик. Маша чистить картоплю. А я її нарізаю. Ну може не в такій черзі. Діти бігають : «А коли їсти?». Всі чимось зайняті. А потім смакування. Тихий вечір. Співають солов’ї. Трискоче багаття. Іділія.

IMG-d2850ff54090f518e6b8994033b96884-V_новый размер

Тут я дивлюся, а в кінці галявини щось мігає в сяйві ліхтирарика. Ну думаю свинюкі якісь залишили гору сміття. Йду подивитись, а там просто Вітя вивалив прикормку. Ну хто ж міг подумати? Ось навіть фотка є, зроблена вдень, не мною:

IMG-f7ce70ce1de0416c35cf27b977b51fdf-V_новый размер

Лягати спати? Ні треба ж вирішити проблеми до сна. І тут знов з Машиної сторони крики. Вже всі біжуть. Ми з Данєю знов перші. Риська, як і вчора, біжить на пагорб та звідти зиркає на нас серед дерев та кущів. Але не всі побачили. І тут Вітя видає, що ми все те вигадуємо. Зійшлися на тому, що наступного разу треба нагадати знайомому взяти з собою тепловізор.

Йдемо спати. Ця ніч дуже прохолодна, як для других травневих свят. Вночі лище три градуси. Хлопці сплять в машинах, постійно гріються. Ми укуталися в спальники. Було реально прохолодно.

Зранку треба вставати, а якось немає бажання вилазити з теплих коконів. Але вже пів на шосту! Який може бути сон. Там чекають лящи. Звечора зварен горох з пшоном. Виповзаю з намету. Тут Вітя з Данькою вилазять з автівки теж. І Саша також вже на ногах. Вітя заварює каву. Гаряча солодка кава зігріває. Так наче і класно на вулиці. Вже немає хмар. За деревами на тому березі вже мерехтить сонце. Але все одно холодно до судом. Треба рухатись. Замішуємося, готуємося. З першого закиду на ближній точці беру гарного ляща.

20210509_103013_новый размер

20210509_103022_новый размер

Ну все, день видався добрим. І тут чую позаду якісь розмови, наче хтось прийшов. Але ми нікого пішки не чекали. А це Едік. Ми його на машині чекали, а він пішки. Нєпанятно. Він застряг на під’їзді до нашої бази. Недоїхав завсім трошки. Всі карти сплутала клята яма, яку всю минулу ніч та день затоплював дощ. Ну то не проблема. Вітя сідає за баранку та летимо мов Чорні Плащі на поміч. Декілька хвилин і ми вже повертаємося. Вітаємося. Вітя вводить в курс усього рибальськоцікавого. Едік уходить вниз за течією, там є для нього цікаве місце. А ми продовжуємо, але риба якось не хоче продовжувати. Я скочу по дистанціям, іноді знімаю з дальньої плоскирку. А ближня зовсім не працює. Та що ж то воно робиться. І тут починається виліт чорної мухи прямо з деснянської пучини. Одразу все стає зрозумілим. Вже не вперше. Зараз такий час — то хрущ летить, то мурахи летючі, то падьонка, то ці чорні мушки. Можно потроху збиратися. Але все одно вірується що ось зараз як бахне трофей. І так цього чекаєшь, що йдеш збирати спальники, килими, намет,  а сам одним оком стежиш за квівертипом та бігаєш перезакидати.

IMG_20210509_113523_новый размер

Поки збирав нашу виїздну домівку, Маша з Сашою варили уху. Саша сказав, що не можна відкривати риболовний сезон без ухи – це просто гріх. Тож вони готують. Уха вийшла дуже смачна. Я збираюсь одним оком, а іншим ловлю те, що не ловиться. Діти бігають.

IMG-9117be3a92172bf6778058744497e3b7-V_новый размер

Вітя, Даня та Едік ловлять, чи сидять. Щось схоже на закиди було чутно.

Вже речі всі зібрані, прийшов час підбити підсумки. Відпочинок — бомба. Відкриття сезону звершилося. Рибалка не така на яку сподівались, за трохи більще ніж один день, з перемінним ловом вийшло десь 11-12 кіло. А з цікавого — три добрі закілушні лящі та чотири білякілушні підлящі.

20210509_133839_новый размер

Декілька лящів ми забрали, і зараз я пишу цей звіт, а в животі в мене вже перетравлюються ляшові реберця.

Хотів відео зняти, навіть камеру дістав, але було якось неохоче.

Заглядайте на наш ютюб канал

Добавить комментарий для Аноним Отменить ответ

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>